Мовне виховання дитини
Родина – перший мікросвіт, у якому дитина виховується, формується, розвивається,
набуває соціальних умінь. З прадавніх часів сім’ю розглядають як необхідну
умову людського існування.
Мовне виховання дитини – вкрай важлива складова процесу формування повноцінної,
національно свідомої, культурної особистості.
Мова –
запорука існування народу. Захищаючи рідну
мову, ви захищаєте свій народ, його гідність, його право на існування, право на
майбутнє.
Сім’я –
первинна клітина нації. Щоб вона не змертвіла й не відпала від
національного організму, її має живити мова народу. Тому розмовляйте у сім’ї
мовою своєї нації. Не вмієте – вчіться.
Прищеплюйте дітям ставлення до мови як до
святині, до найдорожчого скарбу
Як звертатися
до дітей?
Психологи дійшли
висновку, що є слова й вислови, які начебто й необразливі, однак за частих
повторень дратують не менше, ніж справжня брутальність.
Доречні
звертання до дитини:
Ми вирішимо все разом…
Якщо ти вважаєш…
Мій любий..
Це ти добре придумав…
Таке тільки ти мів придумати…
Я впевнена, що ти в мене розумний...
Я дякую долі, що ти в мене є…
Я завжди знала, що моя дитина найкраща…
Заборонені звернення до дитини:
Скільки разів тобі повторювати…
Я сказала – зроби…
Ти що, не розумієш?
У всіх діти як діти, а ти…
За що мені така кара…
І в кого ти такий вдався…
Не лізь, якщо не можеш зробити…
Невже тобі
важко запам’ятати, що…
Дитяче
словотворення: як до нього ставитися?
Відповідь
може бути лише одна: спотворене слово має бути відразу ж виправлене. У
присутності дитини не слід захоплюватися цим словом, а тим паче повторювати
цього кілька разів, виказуючи свій подив чи радість. Почувши слово, яке суперечить
літературній нормі, треба запитати, що саме дитина мала на увазі.
Нерозумно записувати в присутності дитини її «неологізми» в зошиті
або на плівці, а пізніше зачитувати знайомим. Дошкільня бачить, що дорослі захоплюються
його «творчістю», і втрачає безпосередність, починає штучно, «на публіку»
продукувати слова.
Не варто впадати і в іншу крайність – усіляко перешкоджати дитячому словотворенню,
висміювати його, підкреслювати невміння дитини правильно висловити свою думку.
Це може значно загальмувати процес опанування мови.
Шановні батьки! Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.
Фантазуйте! Якщо у дитини кепський настрій – розкажіть їй казку або вигадану оповідку
про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом’ячок, лисенятко ходили разом до
школи. Дитина, зацікавившись, може продовжити розпочату вами історію. Це не
лише розвеселить її, а й допоможе розвиткові її уяви та мовлення.
Повторюйте вивчені з дитиною
віршики, співайте пісеньки або пограйте з нею в «Буріме»: нехай вона скаже два
слова, що закінчуються на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються.
Потім навпаки – ви загадуєте, а дитина «придумує». Скажімо, «бджілка» -
«квітка»: «Пролетіла бджілка і зраділа квітка!» Можна також придумувати разом з
дітьми загадки. Наприклад, «Руда, хитра…(не відгадав – продовжуйте далі) живе в
лісі, за зайцями ганяється».
І нехай спочатку це буде не дуже образно й
складно – але ж весело!
Комментариев нет:
Отправить комментарий