вторник, 21 марта 2017 г.

Артикуляційна гімнастика



« Як допомогти малюку навчитися грамотно розмовляти»
У будь-якому віці діти активно наслідують мови дорослого , тому, якщо ви будете говорити неправильно , ваш малюк буде засвоювати неправильне мовлення . Щоб цього не сталося , важливо пам'ятати два «золотих правила»:
Не можна спотворювати слова , наслідувати дитячу вимову і « сюсюкати ».
ПРАВИЛЬНО :
Розмовляючи з малюком , стежте, щоб ваша мова була чіткою і виразною , грамотноїю, простою , ясною .
Не можна допускати , щоб дитина позначала навколишні предмети звукокомплексами ( Наприк -лад:   машина – бі – бі; кулька – бах і ін..).
Якщо дитина погано говорить , або не говорить поки , то можна скористатися наступною схемою :
не питайте і не наполягайте , щоб дитина вимовила слово ;
попросіть дитину показати на той предмет , який ви називаєте ;
поясніть «як звучить » або « як говорить» ;
ЯК СФОРМУВАТИ ГРАМОТНЕ МОВЛЕННЯ:
  • Обов'язково виправляйте помилки в мовленні малюка , але робіть це тактовно . Якщо ви посмієтеся над дитиною , то скривдите її , і дитина може втратити до вас довіру.
  • Для розвитку мовних здібностей дитини дуже важлива ігрова діяльність , через яку малюк пізнає навколишню реальність. Звертайте увагу дитини на різні об'єкти , які видають звуки (тварини , птахи , транспорт і так далі).
  • Включайте дитину не тільки в гру, але і в реальну взаємодію з усіма членами родини. Обов'язково давайте дитині корисні доручення. Дякуйте дитині за допомогу .
  • Для розвитку мовлення дуже важливо не тільки розвивати вимовні навички , а й удосконалювати вміння дитини розуміти зміст сказаного не тільки в певній ситуації , а й поза нею. По дорозі або прийшовши додому , обговорюйте з малюком те , як пройшов його день у дитячому садку , як пройшла ваша спільна прогулянка . Погравши з дитиною , згадайте найцікавіші моменти .
  • Пам'ятайте про те , що слухаючи ваше мовлення , дитина вбирає інформацію про навколишній світ. Тому стилем вашого спілкування з дитиною має стати не просто позначення якогось явища чи предмета , а детальний  його опис . Наприклад , дитині недостатньо просто сказати «Летить ворона» . Йому потрібні « коментарі » до цього слова . Приблизно ось так : «Подивися , над тим будинком летить ворона. Вона чорна і вміє голосно каркати . »
  • Користуйтеся наочним матеріалом ! Дітям важко сприймати слова , відірвані від зображення.
  • І головне: підтримуйте всі починання малюка , хваліть його навіть за незначні успіхи . Не вимагайте від нього правильної вимови слова відразу.
Рівень розвитку дрібної моторики
Рівень розвитку дрібної моторики — один з показників готовності дитини до шкільного навчання, адже рівень розвитку мовлення прямо залежить від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то й мовленнєвий розвиток — у межах вікової норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток моторної сторони мовлення, хоча загальна моторика при цьому може відповідати нормі. На жаль, не всі батьки знають про таку взаємозалежність, а тому часто втрачають можливість вчасно допомогти дитині уникнути проблем у мовленнєвому розвитку.
Кожному з нас доводилося зустрічати дітей чотирьох — п'яти років, які тримають ложку в кулаці, не вміють правильно тримати пензлик чи олівець, користуватися ножицями, іноді не можуть застебнути ґудзики, зашнурувати черевики, зав'язати шарф тощо.
Руки — інструмент тонкий, і «настроюються» вони протягом тривалого часу. Тому починати роботу з розвитку рухів рук малюка потрібно від народження. Адже дитина і у віці немовляти, і особливо у ранньому віці, має величезний потенціал для формування майбутньої особистості, зокрема її інтелектуального розвитку. Саме у ранньому віці малюк може багато здобути, але і багато втратити. Слід зауважити, що втрати цього періоду з віком компенсуються важче, а здобутки залишаються на все життя.
Не варто забувати, що саме у перші три роки життя мозок розвивається найінтенсивніше: до семи місяців мозок дитини збільшується вдвічі, до півтора року — втричі, а до трьох років становить уже 3/4 маси мозку дорослої людини.
Роль іграшки для розвитку дрібної моторики у дітей полягає в тому, щоб прискорити, а також удосконалити даний навик у розвитку дитини.
 Вчені прийшли до висновку, що приблизно третину всієї поверхні рухової проекції головного мозку займає саме проекція кисті рук, яка розташовується поруч з мовною зоною. З цього випливає наступний висновок: розвиток мовлення дитини і розвиток дрібної моторики — два взаємопов’язаний і нерозривний процес. Зазначим також, що до сфери дрібної моторики відноситься величезна різноманітність всіляких рухів. Це і примітивні жести, такі як захоплення різних об’єктів, це і дуже дрібні рухи, від якості яких залежить почерк людини. В’язання — це один з яскравих прикладів дій дрібної моторики.
 Яким чином відбувається розвиток дрібної моторики?
 Процес розвитку дрібної моторики відбувається природним шляхом на базі розвитку загальної моторики людини. Розвиток моторики проходить складний шлях, починаючи з хапання предмета долонькою цілком, потім удосконалюється в процесі перекладання предмета з руки в руку, а вже до двох років дитина може не тільки правильно тримати ложку і пензлик, а й малювати. Процес вдосконалення моторних навичок активно відбувається в дошкільному та ранньому шкільному віці. Дитина все частіше виконує більш складні дії, що вимагають узгоджених дій обох рук.
Що сприяє процесу прискорення розвитку дрібної моторики?
Психологи і педагоги рекомендують починати займатися розвитком дрібної моторики малюка вже з восьмимісячного віку шляхом активного тренування пальців дитини. Що ж сприяє розвитку дрібної моторики малюка?
Існує декілька ефективних способів розвитку дрібної моторики:
ігри з дрібними предметами (мозаїка, пазли, намисто, конструктори і т.д.);
пальчикові ігри;
ліплення;
масаж пальців і кистей.
  Важливо відзначити, що хорошим помічником для розвитку дрібної моторики у дітей стануть різноманітні розвиваючі іграшки, багато з яких батьки в змозі виготовити самостійно.
                              АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА
Мета артикуляційної гімнастики - розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату,відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків.Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.Перед початком роботи Вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі. Наприклад: "Язичок живе у своєму будиночку -ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята - це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи "Лопаточка", "Чашечка", "Голочка", "Трубочка", "Гірка"). А ще він, як і всі діти любить гратися - гойдатися на гойдалці вгору-вниз, вгору – вниз (вправа "Гойдалка"), грати в хованки (вправи "Змійка""Годинник"). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа "Смачне варення"). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа "Конячка")!"Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.
1.Лопаточка". Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с. 
   2.„Неслухняний язичок". Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти "пя-пя-пя", неначе похлопувати свій"неслухняний язичок" верхньою губою.
  3.„Чашечка". Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.
  4.„Голочка". Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.
  5.„Гірка". Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.
  6.„Трубочка". Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.
  7.„Годинник". Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.
  8.„Конячка". Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під'язикову зв'язку. Виконати 10-15 разів.
  9.„Грибок". Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка" язик не повинен відриватися від піднебіння.
  10.Гойдалка". Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.
  11.„Смачне варення". Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10 — 15 разів.

Артикуляційні вправи

«ЖАБЕНЯТА»

Мета: відпрацювати вміння виконувати вправу «широка усміш­ка», утримувати губи у цій позиції.
Ми веселі жабенята,
 Ква-ква-ква, ква-ква-ква!
Любим плавати й стрибати,
Ква-ква-ква, ква-ква-ква.
У маленьких скрекотушок
Рот широкий, аж до вушок.

«СЛОН-ВИТІВНИК»
  Мета: виробити вміння ство­рювати губами трубочку, наче хоботок.
       Я стою собі й гуду:
       Ду-ду-ду, ду-ду-ду!
       Бо я витівки люблю:
       Ду-ду-ду,  ду-ду-ду!
       Набираю в рот води.
       Пирх — тікайте хто куди!
      (За Є. Желєзняковим)

«ЖАБЕНЯТА-СЛОНЕНЯТА»

       Мета: відпрацювати координованість та диференційованість рухів губ.
           Дуже люблять жабенята
           Свою пісеньку співати:
           -   Кумки-кумки, ква-ква-ква,—
                Ось тобі і всі слова.
           Нас навчили слоненята
           Губки хоботком тримати:
            -  У-у-у, у-у-у!
               Дуже дякую слону.

«КОРІВКА І КІЗКА»

Мета: закріплювати вміння ді­тей виконувати «трубочку» і «усмішку».
Ви не знаєте, чому-у-у-у
 Всі корівки кажуть: «Му-у-у!»
 Козенятко мале
 Ще з дитинства каже: «Ме-е-е».
 Так ведуть розмову
 Кізонька й корова:
«Ме-е-е», «му-у-у»,
«Ме-е-е», «му-у-у».
   Для формування артикуляційної бази розроблені статичні та ди­намічні вправи для язика. Спира­ючись на предметні образи (сим­воли артикуляційних вправ), мож­на створювати безліч ігрових вправ.

Статичні вправи для язика
«ЛОПАТКА»
Мета: вчити дітей розслаб­ляти м’язи язика, утримувати йо­го широким, пласким протягом 10-15 секунд.
1-й   варіант
Язик широкий, як лопата,
 Та легко нам його тримати.
2-й   варіант
Язик лопаткою тримай,
Поки лічу я — не ховай.
 Раз, два, три, чотири, п’ять —
Можеш свій язик сховать.

«ГОЛОЧКА»
Мета: навчити дітей напружу­вати язик, робити його вузьким, гострим (15 с).
1.     й  варіант
Наш слухняний язичок —
Найгостріша з голочок.
Став напруженим, вузьким.
Потримай його таким.
1.     й  варіант
Язик свій швидше нагостри —
 На голочку перетвори.
Його вузеньким потримай,

Комментариев нет:

Отправить комментарий